Однині самі творитимемо своє життя

! Україна. Це одна з найдавніших країн у світі, що процвітала тоді, коли інші тільки-тільки починали будувати перші поселення. Це країна могутніх мудрих князів і хоробрих, мужніх гетьманів і козаків.

І здається, жодна з європейських націй не доклала стільки зусиль на здобуття незалежності, як це зробили ми, українці. І не зважаючи ні на що,  поневолена, пригноблена Україна не вмирала, вона не погоджувалась на роль безсилої історичної жертви, вона боролася, кипіла, гомоніла, народжувала великих синів, що носять почесне звання захисника України.

ХХ століття принесло нові випробування і потрясіння. Одним із них стала Перша світова війна 1914-1918 років. Це була перша війна, що відкрила світу зворотну сторону цивілізації – смертоносний газ, непробивну броню танкових дивізій, вогненний дощ кулеметів і важкої артилерії, що несуть жах, руйнування і смерть.

У ході війни Україна стала ареною військових дій двох протиборчих сил – Антанти (Англія, Франція, Росія) та Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія), а українці – учасниками братовбивчого протистояння. Крім того, війна зумовила руйнацію народного господарства, деформацію структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу.

Український воїн безстрашно став на захист рідної землі. Станом на 1917 рік із 15 з половиною млн чоловік, мобілізованих на війну, 4 з половиною млн становили українці. Учасниками Першої світової війни були і пологівці: Іван Кишко, Степан Маленко, Андрій Губа, Гаврило Кропивко, Яків Губа та інші.

Саме Перша Світова війна призвела до революційних подій 1917 року, які сприяли поваленню самодержавного режиму та утвердженню демократії. Під їх впливом на території України посилюється національно-визвольний рух, який переростає в Українську революцію1917–1921 років.

Протягом цього періоду у масах стрімко поширилася українська національна ідея, зросла національна свідомість нашого народу, відродився реальний український державотворчий процес. У березні 1917 р. в Києві постала Українська Центральна Рада, яка влітку того ж року проголосила автономію України, а восени – автономну Українську Народну Республіку. У січні 1918 р. за ІV Універсалом Центральної Ради УНР була проголошена незалежною державою.

Бурхливо розгорталися події в західно-українських землях.
У 1918р. у Львові  було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку.

Знаковою подією в новітній українській історії стало прийняття Акту Злуки 22 січня 1919 р., який об’єднав Українську Народну Республіку і Західноукраїнську Народну Республіку в  єдину  державу – УНР. Цей день ввійшов в історію як День Соборності України.

Видатну роль в українському державотворенні тих часів відіграли Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра та інші провідники національно-визвольних рухів. Інформація та біографічні довідки про видатних діячів української революції представлена в розділі експозиції нашого музею «Наш край на початку ХХ століття» та інформаційній теці «Борці за незалежність України у ХХ столітті».

Героїчну сторінку в історію революції 1917–1921рр. власною кров’ю вписали і 300 юних захисників української незалежності, котрі 29 січня 1918 року прийняли під Крутами нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Звичайно, в масштабах всесвітніх подій ця битва не є зразком військового мистецтва. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації. А слова Василя Стуса, сказані про шістдесятників, справедливо можна віднести і до героїв-студентів, які віддали своє життя Україні: «Тільки такими синами славен народ – і нині й у віки вічні». З матеріалами стосовно цих подій можна ознайомитися, переглянувши інформаційну теку «Над Крутами Круки» в експозиції районного краєзнавчого музею.

Революційні події 1917–1921рр. призвели  до політичного розшарування: ті, хто за, і ті, хто проти радянської влади. Почалася громадянська війна, що призвела до значних втрат у тогочасному українському суспільстві. Вона закінчилася поразкою УНР, більшовицькою окупацією України і входженням УСРР до складу Радянського Союзу. В цій війні брали участь різні за чисельністю і складом збройні формування. Найважливіші з них –Червона Армія (створена більшовиками – червоні), Добровольча армія (створена офіцерами царської армії – білі), армія УНР (створена для захисту УНР), Революційна повстанська армія (армія батьки Махна, створена для захисту інтересів селянства України – так звані «зелені»). До речі, столицею махновської вольності було сусіднє селище Гуляйполе.
Тоді говорили: «Від Гуляйполя до Полог батько Махно – цар і бог».

В історичному оповіданні «Дороги Нестора Махна» опублікований план реорганізації фронту, за підписом начальника оперштабу Віктора Бєлаша від 4 січня 1919 року. Там вказано, що в махновських загонах були і пологівці:

«…В первый повстанческий полк имени батько Махно входят отряды:[] Раздорский 600 штыков, Воскресенский 400 штыков под общим командованием комполка Вдовиченко.

Во второй повстанческий полк имени батько Махно входят отряды: Пологовский 400 штыков, Кириловский 400 штыков и Семеновский 300 штыков под командованием Дерменжи.
В третий повстанческий полк имени батько Махно входят отряды: Басанский
500 штыков, Петропавловский 500 штыков и Вербовский, под командованием комполка Паталахи».

В архіві краєзнавчого музею містяться матеріали про Нестора Івановича Махно – політичного і військового діяча, організатора і керівника визвольного руху на півдні України (1918-1920 рр). Він неодноразово бував у Пологах, про що є документальні свідчення та спогади очевидців.

Родом з нашого міста Нікіфорова Марія Григорівна – соратниця Н. Махно, керівник анархістських загонів на півдні України. В архіві музею є документальні фільми «Атаманша Маруся – таємниця терористки», «В пошуках істини. Атаманша Маруся» та «Батько Махно і атаман Маруся Нікіфорова», які ми демонструємо під час проведення тематичних екскурсій, музейних уроків та  історичних кінозалів.

На сьогодні відомі такі прізвища пологівців-махновців: Василь Нестеренко, Іван Новиков, Федір Липський, Іван Хмарський, Максим Підкова, Юхим Бурима, Никон Галюк, Сергій Мащенко, Тимофій Вагіс та ін..

Не зважаючи на переважну підтримку місцевими мешканцями махновського руху, були випадки, коли наші земляки страждали від рук повстанців, серед відомих – 18-річний Семен Назаренко, житель села Тарасівки, Трохим Осипенко, батько Героя Радянського Союзу Олександра Осипенка.

Активними учасниками революційних подій в Україні 1917- 1921 рр були пологівці: Бурдим Микита Іванович, Безверхий Антон Якович, Волковинський Свирид Семенович,  Гавриленко Андрій, Галюк Никон Павлович, Губа Андрій, Камінський Володимир Іванович, Касьянов Іван Михайлович, Кишко Іван Ілліч, Кропивко Гаврило Спиридонович, Кузьмін Іван, Литвиненко УдаОненарович, Маленко Степан Іванович, Мартиненко Іван Маркович, Моргуненко Пантелеймон Семенович, Назаренко Семен, Носенко Антон Романович, Ольховий Петро Дмитрович, Пономаренко Сергій Єпіфанович,  Самобочий Євген, Семененко Никифор Данилович. Матеріали про них розміщені в експозиційному розділі та зберігаються в архіві музею.

В залі музею «Наш край на початку ХХ століття» в експозиційному розділі, присвяченому зазначеним подіям, представлено 98 музейних предметів, а саме: макети зброї – 11 одиниць, речі побуту – 12 одиниць, книги – 3 одиниці, копії документів, світлини та фотокопії земляків, які були учасниками революційних подій в Україні 1917-1921 років –  32 одиниці, грошові купюри – 24 одиниці.

Як бачимо, історичні події 1917–21 років – це тривалий і багато в чому трагічний період. Ця збройна боротьба українського народу за державність сприяла формуванню власної національної армії,  висунула із народу когорту військових діячів, зокрема генералів  –  командармів, командирів корпусів і дивізій, яких революційна хвиля поставила в епіцентрі великих битв за незалежність України.

Пологівський районний краєзнавчий музей постійно веде науково-дослідницьку та пошукову роботу щодо встановлення нових фактів та відомостей стосовно подій Української революції 1917-21 років та причетності до них пологівців з метою подальшого висвітлення та збереження пам’яті про буремні події тих років.

Фото пологівців-учасників Української революції 1917-1921 років із фондів музею:

20170317_101032

Володимир Камінський

20170317_101040

Никифор Семененко

i-177

Маруся Нікіфорова

Антон Носенко (праворуч)

Антон Носенко (праворуч)

Іван Кузьмін (верхній ряд другий лворуч)

Іван Кузьмін (верхній ряд другий лворуч)

Петро Ольховий (перший ліворуч)

Петро Ольховий (перший ліворуч)

Розкажіть про нас своїм друзям:
Приєднуйтесь до нас: