Ним виявився Іван Омелянович Бардов, уродженець м.Тейково Іванівської області (Росія). Останки солдат урочисто перепоховали до меморіального комплексу с. Григорівка. А солдатський медальйон І.О. Бардова тогочасний військовий комісар Пологівсько-Чернігівського об’єднаного районного військового комісаріату В.Л. Корольов передав до Пологівського районного краєзнавчого музею.
Це унікальна знахідка (єдиний такий експонат в нашому музеї), оскільки більшість подібних речей не доходять вцілілими до наших днів. Він являє собою чорного кольору пластмасову капсулу, що відкривається. Всередині вкладений аркуш паперу з особовими даними воїна, за якими його можна було б ідентифікувати в разі загибелі. Серед фахівців вважається великою вдачею знайти вцілілу капсулу з листком-вкладишем. Знайдена в Григорівці капсула була неушкодженою.
Вдалося навіть відшукати рідних загиблого, які мешкали за адресою, що була вказана на вкладиші з солдатського медальйону. Як виявилося, дружина бійця на той час вже померла, так і не дізнавшись про місце загибелі та поховання чоловіка. Не дожив до цієї події і його син. Підтримував зв’язок із Пологівщиною онук Івана Омеляновича, якого вразила і збентежила звістка про діда.
Історія солдатського медальйону на цьому не закінчилась. Потрапивши до музею, він як експонат року, взяв участь у Другому обласному музейному фестивалі, що проходив в м.Запоріжжя. Всіх присутніх на фестивалі вразила цікава історія експонату. В музейників не було лише світлини бійця, який загинув, захищаючи Пологівщину. В результаті проведеної пошукової роботи, у березні 2016 року, спільно з фотокором газети «Пологівські вісті» Михайлом Дрюченко, нам вдалося віднайти вже правнуку Івана Бардова – Надію, яка зараз мешкає в Москві. Вона не знала свого прадіда, але багато чула про нього від рідних. Саме вона і надала музею єдину світлину загиблого героя. Тепер портрет людини, яка віддала життя за Пологівський край, займе гідне місце в одній із експозиційних залів музею.