Свій початок бере вона в Куйбишевському районі, звідки тече двома рукавами – Мокра Конка і Суха Конка. Струмки утворюють річку в селі Кінські Роздори і далі несуть свої води до Дніпра і Каховського водосховища. Відомо, що у ХІХ столітті ширина русла ріки була від 20 до 40 метрів. Тому й не виникає сумнівів, що колись була вона судноплавною і носила на своїх хвилях і козацькі «чайки», і турецькі галери. Існує легенда, що в тихих водах Конки затонув турецький човен із золотим конем.
З роками Конка втратила свою минулу велич, стала значно меншою, а влітку і зовсім міліє та пересихає. Але від цього не втрачає своєї споконвічної значущості – як і колись несе життя всьому оточуючому.
Найдавніші населені пункти нашого краю – Кінські Роздори, Чапаєвка, Пологи, Новокарлівка, Інженерне – простяглися по обох берегах цієї річки. Це нині. А в давнину лише великі табуни диких коней вільно випасалися в цих місцях, через що ріка і отримала назву Кінська, Кінські Води, а вже згодом стала звичною нам Конкою. Говорять, що мовою санскриту Конка (Канак) перекладається як «ріка-щастя».
Історія засвідчує, що не одне десятиліття річка Конка, за Межовим записом 1705 року, була кордоном між Російською Імперією і Кримським Ханством. У наш час вона продовжує виконувати цю функцію, відділяючи місто Пологи від села з однойменною назвою. Паркова зона, створена у поймі річки, є улюбленим місцем відпочинку пологівців. Символічне зображення Конки фігурує і на офіційних символах – на гербі міста та гербі Пологівського району.